Відколи зʼявилися результати PISA-2022, з яких стало відомо, що українські 15-річні школярі й школярки відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР за рівнем читацької грамотності на два з половиною роки навчання, дехто почав тлумачити це як невміння дітей читати на швидкість або й узагалі невміння читати.
Утім, читацька грамотність – це не лише складання букв у склади, а здатність інтерпретувати прочитане та робити із цього певні висновки. Наприклад, прочитавши афішу про виставу в театрі, можемо спланувати свій маршрут. Тобто це значно ширше поняття ніж просто читати книжку й переказувати її зміст. До слова, переказування і завдання на зразок “поміркуй про головного героя твору” не зовсім стосуються читацької грамотності.
Розтлумачити поняття читацької грамотності “Нова українська школа” попросила Іванну Коберник, освітню експертку і співзасновницю ГО “Смарт освіта”, та Поліну Ткач, кандидатку філологічних наук, доцентку, професорку кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України й експертку із читання, старшу екзаменаторку дослідження PISA.
У матеріалі читайте:
- як PISA визначає читацьку грамотність;
- чому підлітки не вміють працювати з публіцистичними текстами;
- що впливає на розвиток читацької грамотності в родині та школі;
- які методи допомагають підвищити читацьку грамотність;
- як пов’язана читацька грамотність із культурою читання;
- про Національний проєкт “Пишемо есе” та його роль у розвитку читацької грамотності дітей і підлітків.
Детальніше за покликанням:https://nus.org.ua/articles/chytatska-gramotnist-vs-vminnya-chytaty-iz-chym-naspravdi-mayut-trudnoshhi-ukrayinski-pidlitky-ta-yak-tsomu-zaradyty/
