“Вчися вухами”: нові уроки з української мови, літератури та історії для 8–11 класів

  • Цього тижня в проєкті “Вчися вухами” від ГО “Смарт освіта” з’явилися вісім нових аудіоуроків – з української мови, літератури та історії України.

    Стежити за анонсами уроків можна на сторінці “Вчися вухами” в Instagram.

     

    З української мови для 8 класу вийшов урок на тему “Означення. Прикладка як різновид означення”.

    Учням і ученицям на прикладах із фільму “Барбі” пропонують дізнатися про:

    • різновиди означень;
    • різницю між узгодженим і неузгодженим означенням;
    • як німкеня Ліллі стала американкою Барбі та почала боротися зі стереотипами в суспільстві;
    • прикладку як різновид означення.

    Слухати можна за посиланням.

     

    З української мови учні й учениці 8 класу можуть прослухати урок на тему “Обставина, порівняльний зворот”. Школярі на прикладах із “Книги-мандрівки. Україна” про художницю Марію Примаченко та мультсеріалу “Дивосвіт” дізнаються про:

    • різновиди обставин;
    • вісім видів обставин за значенням і їхні способи вираження;
    • порівняльні звороти.

     

    Учні й учениці 8 класу можуть прослухати урок з української літератури на тему “Українські народні думи. “Маруся Богуславка”.

    Під час прослуховування школярі з’ясують:

    • хто ввів у науковий обіг термін “думи”;
    • чим відрізняються думи від історичних пісень;
    • чому одна й та сама дума могла звучати по-різному;
    • як жили та працювали кобзарі;
    • чому кобзарів переслідували в російській імперії та Радянському Союзі;
    • під час яких подій була створена дума “Маруся Богуславка”;
    • особливості твору “Маруся Богуславка”.

    Слухати урок – тут.

     

    З української літератури для 9 класу вийшов урок на тему “Слово о полку Ігоревім”.

    Школярам і школяркам пропонують дізнатися:

    • чому стільки розмов про фальсифікації твору та чому “Слово” могло бути написане не в той час, про який розповідає його сюжет;
    • якою була історія відкриття поеми “Слово про похід Ігорів”;
    • хто автор і які у твору жанр та композиція;
    • де у творі саспенс;
    • характеристики персонажів.

    Ще один урок для 9 класу з української літератури на тему “Мандрівна академія” Григорій Сковорода. “Бджола та Шершень”.

    У фокусі уваги:

    • особливості освіти, яку отримав Григорій Сковорода;
    • аналіз байки “Бджола та Шершень”;
    • мораль байки: праця повинна стати для людини природною потребою, “найсолодшою поживою”.

    Посилання – за лінком.

    З уроку української літератури для 10 класу “Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). “Мартин Боруля” слухачі й слухачки дізнаються:

    • що робив Іван Тобілевич, аби не перевтомлюватися й плідно працювати в театрі;
    • що зробив молодий Тобілевич, аби побачити наживо виставу “Отелло” Шекспіра в Єлисаветграді (Кропивницькому);
    • чому Тобілевич був фанатом Шевченка;
    • як з’явився псевдонім Карпенко-Карий;
    • як була обрана назва “Театр корифеїв”;
    • якими мовами ставили п’єси в Театрі корифеїв;
    • яка сімейна історія Тобілевича лягла в основу трагікомедії “Мартин Боруля”;
    • що потрібно, аби стати “дворянином”, на думку Мартина.

    Для учнів і учениць 10 класу доступний урок з історії України на тему “Директорія. Антигетьманське повстання. Акт Злуки”.

    Основна увага сфокусована на таких підтемах:

    • чим “узурпатор” Скоропадський не влаштовував українців;
    • утворення опозиційного руху (Український національно-демократичний союз, майбутній Український національний союз) на чолі з Володимиром Винниченком;
    • утворення Директорії для антигетьманського повстання;
    • підтримка повстання (та Директорії) селянами та усусами (Січовими Стрільцями);
    • зречення влади Скоропадським і відновлення Української Народної Республіки;
    • відмінність політики Директорії від політики гетьмана;
    • “трудова інтелігенція” або “нетрудові експлуататорські класи” – український варіант більшовизму Директорії;
    • як більшовицька політика Директорії могла унеможливити Злуку;
    • Акт Злуки УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в Соборну Україну;
    • що відбувалося в Києві в день Соборності 22 січня 1919 року, у річницю ухвалення ІV Універсалу Центральної Ради про державну самостійність УНР;
    • як Трудовий конгрес затвердив акт про створення єдиної Соборної України та висловився проти встановлення в Україні радянської форми правління.

    Слухати можна за посиланням.

    На уроці з історії України “Радянські концентраційні табори: ГУЛАГ (ГУТАБ)” 11-класники розглянуть:

    • “на одну людину – менш ніж два квадратні метри простору” – що таке ГУЛАГ (ГУТАБ);
    • хто і за що потрапляв у радянські концентраційні табори;
    • що робили в таборах близько 18 мільйонів людей за декілька десятиліть існування ГУЛАГів;
    • як українські ув’язнені організовували аматорські театри на спротив радянській системі;
    • розформування ГУЛАГів: як усе закінчилось.