Вплив і симптоми травматичного стресу у дітей

  • Травматичні події особливо сильно впливають на дітей, оскільки їхні механізми психологічного захисту ще не до кінця сформовані.

    Усі діти потрапляють у ті чи інші стресові життєві ситуації, які впливають на їхній розвиток і здоров’я. Реакції на стрес зазвичай тимчасові, і діти легко відновлюються після них. Однак насильство, акти терору, досвід війни й перетворення на біженців можуть бути для дітей особливо згубними.

    Проживання в зоні воєнних дій несе ризики як для фізичної, так і для психологічної безпеки. Ступінь шкоди, якої завдає травматична подія, залежить від різних чинників, наприклад: віку дитини, стадії її розвитку, психологічного стану, хронічних захворювань, діагнозу (якщо він є), залежності від батьків та наявності тілесних ушкоджень.

    Травматичні події особливо сильно впливають на дітей, оскільки їхні механізми психологічного захисту ще не до кінця сформовані. Арсенал захисних механізмів людини та навички копінгу (подолання кризової або стресової ситуації) формуються, збагачуються та розвиваються з віком. Це означає, що діти не мають достатнього життєвого досвіду, щоб упоратися зі складними життєвими ситуаціями.

    Багатьом дітям і підліткам, які пережили або переживають війну, довелося стати свідками насильства або й самим зазнати насильства чи жорстокого поводження.

    Травматична подія може вплинути на дитину не лише внаслідок особистого її переживання, а й через батьків і близьких людей, які її оточують. Навички копінгу батьків і їхнє знаходження поруч із дитиною у такий момент значно впливають на психологічний стан, досвід і відновлення дитини.

    Прив’язаність між дитиною і турботливими батьками активується у загрозливій чи небезпечній ситуації. За таких обставин дитина може або шукати підтримки своїх батьків, знаючи, що отримає її, або ж бути змушеною справлятися самотужки.

    Деякі діти відновлюються після травматичних подій із допомогою своїх батьків і близьких людей, які розуміють потреби дитини.

    Якнайшвидше відновлення соціальних контактів, повсякденної рутини, дій і повернення в дитячий садок або школу підсилюють відчуття копінгу (здатності впоратися) та усвідомлення, що життя продовжується.

    Надзвичайно важливо слухати дитину. Дитині потрібно дати змогу розповісти своїми словами про те, що з нею трапилося. У будь-якому випадку з дитиною треба говорити.

    Нагадаємо, після падіння вертольота у Броварах на Київщині 18 січня четверо друзів-старшокласників, не вагаючись ні секунди, почали допомагати постраждалим і рятувальним службам на місці катастрофи. Юнаки відтягували припарковані обабіч дороги автомобілі, щоб звільнити проїзд для ДСНСників, «швидких» і поліції. Окрім того, хлопці допомогли вихованцям дитсадка.