У відкритому доступі оприлюднені матеріали пілотування державної підсумкової атестації з математичної освітньої галузі для учнів 4-х класів.
Сторінка УЦОЯО:
https://testportal.gov.ua/rezultaty-matematychnoyi-osvitnoyi-galuzi/
Частина 1. Тестовий зошит (PDF):
https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Matematyka-CHastyna_1-Zoshyt-DPA-4-2025-na-sajt.pdf
Частина 2. Математичне дослідження (PDF):
https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Matematyka-CHastyna_2-Zoshyt-DPA-4-2025-na-sajt.pdf
Вирішила зробити власну незалежну фахову експертизу цих матеріалів. Також хочу показати, які саме математичні вміння перевіряє кожне завдання і наскільки запропонована модель оцінювання відповідає задекларованому компетентнісному підходу. Адже якщо на сайті УЦОЯО зазначено, що майбутня ДПА матиме виразно компетентнісний характер, то важливо зрозуміти, чи справді всі її складові працюють саме на цю мету.
Для мене важливо не лише відзначити їхні сильні сторони, а й чесно показати моменти, які, на мій погляд, потребують доопрацювання або професійного обговорення.
Отже, частина 1. Тестовий зошит «Міркую та розв’язую з Данилком і Софійкою».
Уже перше знайомство з тестовим зошитом викликає інтерес до його концепції. Помітно, що автори приділили значну увагу створенню психологічно комфортних умов для дитини: сюжетна лінія з Данилком і Софійкою, доброзичливі звернення, вправи для перепочинку, елементи саморефлексії, ілюстрації та ігрові переходи між завданнями. Окрім 16 математичних завдань, тестовий зошит містить кілька сторінок, які безпосередньо не оцінюють математичну компетентність, а виконують саме таку підтримувальну функцію.
На мою думку, це також є предметом обговорення. Чи дійсно такі елементи допомагають точніше оцінити сформованість математичної компетентності учнів, чи їхня основна роль полягає у створенні психологічно комфортних умов під час виконання роботи?
Блок 1. Базові обчислювальні навички (завдання 1–4)
Перші чотири завдання перевіряють базові математичні вміння, які є фундаментом навчання в початковій школі: порівняння та утворення чисел; виконання арифметичних дій; розуміння дробів; знаходження частини від числа.
Усі ці вміння, безумовно, мають бути представлені в ДПА. Вони відповідають програмовим результатам навчання й є необхідними для подальшого вивчення математики.
Разом із тим, саме цей блок у мене викликає найбільше запитань.
Практично всі завдання перевіряють відтворення вже сформованих алгоритмів. Учень має виконати знайому дію: скласти або порівняти число, виконати обчислення, визначити дріб чи знайти частину від числа. Для успішного виконання достатньо правильно застосувати вивчений спосіб дії.
Натомість майже відсутні ситуації, у яких дитина має самостійно обрати спосіб розв’язання, проаналізувати умову, порівняти кілька можливих варіантів, або аргументувати власне рішення.
Саме тому цей блок більше демонструє рівень сформованості базових навичок, ніж рівень математичної компетентності.
Для поточного оцінювання такі завдання є цілком доречними. Однак ДПА, на мою думку, має не лише перевіряти, чи вміє дитина виконувати знайомі алгоритми, а й показувати, наскільки вона здатна мислити математично, аналізувати інформацію та застосовувати знання в нових ситуаціях.
Блок 2. Вимірювання, величини та робота з часом (завдання 5–8)
Наступний блок перевіряє вміння працювати з величинами: довжиною, масою, часом і швидкістю. Це вже більш практикоорієнтовані завдання, наближені до життєвих ситуацій.
Порівняно з першим блоком рівень складності поступово зростає. Учень має не лише виконати обчислення, а й правильно інтерпретувати інформацію, подану в різних формах: таблиці, схемі, малюнку чи умові задачі.
Разом із тим більшість завдань і тут залишаються однотипними. Вони перевіряють уміння застосувати відомий алгоритм, а не обрати спосіб розв’язання серед кількох можливих. Лише окремі завдання потребують уважного аналізу всіх даних перед виконанням.
Найсильнішим у цьому блоці, на мою думку, є завдання на швидкість. Воно перевіряє одразу кілька математичних умінь: читання схеми, встановлення зв’язків між величинами, виконання послідовних обчислень і правильний вибір математичної дії. Схема оцінювання також передбачає оцінювання повної правильної відповіді, що підкреслює комплексний характер цього завдання.
Водночас значна частина інших завдань цього блоку могла б бути змістовнішою. Невелике ускладнення умови або необхідність пояснити свій вибір дали б змогу краще перевірити математичне мислення, а не лише відпрацювання знайомих алгоритмів.
Блок 3. Робота з інформацією, діаграмами та геометричними уявленнями (завдання 9–12)
Цей блок суттєво відрізняється від попередніх. Якщо на початку роботи переважали обчислювальні навички, то тут акцент зміщується на аналіз інформації, читання діаграм, просторове мислення та вміння працювати з різними способами подання даних.
Саме такі завдання, на мою думку, найбільше відповідають сучасному компетентнісному підходу. Учень має не лише знайти правильну відповідь, а й уважно прочитати інформацію, зіставити дані та зробити висновок.
Особливо вдало, що в одному блоці використано різні форми подання інформації: стовпчикову діаграму, кругові діаграми, зображення просторових тіл. Це дає змогу оцінити не окрему навичку, а здатність працювати з різними видами математичної інформації.
Разом із тим рівень складності окремих завдань, як і в попередніх блоках, залишається досить доступним. Більшість із них перевіряють уважність і правильність читання інформації, але майже не потребують побудови власних міркувань або пояснення отриманого результату.
На мою думку, саме цей блок має найбільший потенціал для розвитку. За незначного доопрацювання окремих завдань можна було б перевіряти не лише вміння «прочитати діаграму», а й аналізувати дані, робити висновки, порівнювати результати та прогнозувати можливі зміни. Саме такі вміння сьогодні є важливою складовою математичної грамотності.
Чи перевіряє ДПА математичне мислення?
Під час аналізу всіх 16 завдань звернула увагу на одну закономірність. У тесті практично відсутні завдання, у яких учень мав би пояснити власний спосіб розв’язання, обґрунтувати вибір математичної дії або аргументувати отриманий результат.
Переважна більшість завдань оцінює кінцеву відповідь. Це дає змогу визначити, чи правильно виконано завдання, але майже не дозволяє побачити, як саме мислить дитина.
На мою думку, саме в цьому полягає одна з головних відмінностей між перевіркою навчальних досягнень і перевіркою математичної компетентності.
Компетентнісний підхід передбачає не лише правильний результат, а й уміння аналізувати, обирати спосіб розв’язання, аргументувати свої рішення та застосовувати математичні знання в нових ситуаціях.
Саме тому вважаю, що доцільно було б передбачити хоча б кілька відкритих завдань із коротким обґрунтуванням відповіді. Такі завдання значно краще диференціюють рівень підготовки учнів і дають можливість оцінити не лише те, що дитина знає, а й те, як вона мислить.
Частина 2. “Математичне дослідження”
На відміну від першої частини, математичне дослідження справляє значно сильніше професійне враження.
Якщо тест переважно перевіряє рівень засвоєння окремих математичних умінь, то дослідження пропонує дитині працювати з реалістичною життєвою ситуацією. Для виконання завдань необхідно аналізувати інформацію з буклета, поєднувати різні види даних, виконувати обчислення, планувати власні дії та робити висновки.
Особливо позитивно оцінюю те, що всі чотири завдання об’єднані єдиним сюжетом. Такий підхід дає змогу перевірити не окремі ізольовані навички, а вміння застосовувати математичні знання в одній комплексній ситуації.
Вдалим рішенням є й використання різних способів подання інформації: таблиць, діаграм, календаря, цінників, описів. Учень має постійно переходити від одного джерела інформації до іншого, що значно ближче до реальних життєвих ситуацій, ніж виконання окремих прикладів.
Саме такий формат, на мою думку, набагато повніше відповідає компетентнісному підходу, який задекларований у сучасній початковій освіті.
Найбільше професійне запитання в мене виникло не до окремих завдань, а до концепції всієї роботи. Після аналізу двох частин складається враження, ніби їх розробляли дві різні команди авторів. Перша частина значною мірою орієнтована на перевірку окремих математичних навичок, тоді як друга демонструє зовсім іншу логіку оцінювання — комплексну, компетентнісну та наближену до реального життя.
Базові алгоритмічні завдання, безумовно, мають залишатися в ДПА. Вони дають можливість кожній дитині продемонструвати фундаментальні математичні вміння та забезпечують поступовий вхід у виконання роботи. Водночас, на мою думку, їхня частка не повинна переважати над завданнями, які перевіряють аналіз, вибір способу розв’язання, аргументацію та застосування знань у нових ситуаціях.
Якщо саме компетентнісний підхід визначено основою сучасної української освіти, то чому він повною мірою реалізований лише в одній частині ДПА? Чому дослідницькі, комплексні та практикоорієнтовані завдання залишаються радше винятком, ніж основою моделі оцінювання?
Саме в цьому, на мою думку, і полягає головна концептуальна проблема представленої моделі ДПА. Вона поєднує дві різні логіки оцінювання, які не утворюють цілісної системи.
Якщо компетентнісний підхід визначено основою сучасної української освіти, то він має бути послідовно реалізований в усій атестаційній роботі, а не лише в її окремій частині.
Що варто змінити? На мою думку, подальше вдосконалення ДПА доцільно спрямувати не на збільшення кількості тестових завдань чи ускладнення обчислень, а на перегляд самої концепції оцінювання.
Для цього варто: збільшити частку компетентнісних і дослідницьких завдань; переглянути першу частину, зробивши акцент не лише на перевірці алгоритмів, а й на математичному мисленні; включити більше відкритих завдань, які потребують короткого пояснення або обґрунтування відповіді; забезпечити єдину методичну логіку всієї атестаційної роботи, щоб обидві частини оцінювали одну й ту саму математичну компетентність різними інструментами.
Саме математичне дослідження, на мою думку, показує напрям, у якому має розвиватися ДПА. Воно демонструє, що математика — це не лише правильна відповідь, а й уміння аналізувати, планувати, перевіряти власні припущення, обирати оптимальний спосіб розв’язання та застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
Майбутнє ДПА — не в більшій кількості тестів. Майбутнє ДПА — у завданнях, які дозволяють побачити, як дитина мислить.
Саме математичне дослідження, на мою думку, показує напрям, у якому доцільно розвивати ДПА. Воно демонструє, що сучасне оцінювання може перевіряти не лише правильність відповіді, а й уміння дитини аналізувати, планувати, обирати спосіб розв’язання та застосовувати математичні знання в практичних ситуаціях.
