Міністерство освіти і науки України представило дорожню карту змін, яка допоможе створити зручну, прозору й ефективну систему забезпечення учнів з особливими освітніми потребами (ООП) підручниками та посібниками. Визначено ключові напрями розвитку підручникотворення та окреслено кроки, які дадуть змогу удосконалити розроблення, апробацію, експертизу та конкурс навчальних матеріалів, синхронізуватися з реформою НУШ, а також забезпечити якісну адаптацію та переклад матеріалів. Презентація дорожньої карти відбулася в межах міжнародного форуму «Навчання без бар’єрів: стратегічні напрями підручникотворення для осіб з особливими освітніми потребами», організованого МОН та УІРО за підтримки ЮНІСЕФ і Street Child Ukraine (онлайн-трансляція).
“Говорячи про майбутнє підручникотворення для учнів з ООП, важливо не шукати винних, а глибоко усвідомити те, що нинішні підходи не відповідають потребам дітей. І, звісно, обʼєднатися для зміни цієї ситуації. Якісний підручник впливає на доступ учня з ООП до знань, формування компетентностей і вмінь. Ми часто фокусуємося на поліпшенні процесів, проте ідеальне виконання наявних процесів не призведе до того, що учні з ООП будуть забезпечені якісними підручниками вчасно й повною мірою. Тому ми переходимо на дворічний цикл підручникотворення, у якому в авторів є більше часу на підготовку та врахування зауважень. Окрім того, за таких умов реалістично проводити апробацію у спеціальних школах упродовж усього навчального року“, — розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова.
Ключовими цілями МОН у сфері підручникотворення для учнів з ООП є створення сталої та ефективної системи розроблення навчальної літератури, забезпечення її якості й доступності, а також масштабування та посилення спроможності спільнот авторів, видавців та експертів.
“Жодну системну проблему не можна вирішити за один день. Я вірю, що цей захід спрямований на формування спільноти та діалогу, де кожен і кожна будуть почуті, а результатом стане якісний підручник на парті кожної дитини“, — наголосила заступниця міністра освіти і науки України з питань інклюзії Анастасія Коновалова.
Форум об’єднав авторів підручників, учителів, науковців і представників органів законодавчої та виконавчої влади, щоб спільно напрацювати рішення.
“Уся система спочатку чекає, поки напишуть класичні підручники, а потім починається адаптація та підготовка підручників для осіб з ООП. Лише незначну частину підручників пишуть одразу для дітей з ООП — це ненормальна ситуація. Подивіться на дорожню карту — вона з’явилася завдяки нашій спільній багаторічній роботі. Ми зараз будемо приділяти більшу увагу не тільки логістиці, а й тому, щоб підручники були якісними“, — зазначив заступник голови Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.
Учасники дискутували про те, як зробити підручники інклюзивними, зручними у використанні та гармонійно поєднаними за змістом та формою.
“Цей форум надає вчасну можливість розпочати широку всеукраїнську дискусію про доступність усіх навчальних матеріалів на всіх рівнях освіти — від дошкільної до професійної та вищої. Ми й надалі підтримуватимемо Міністерство освіти і науки та всіх партнерів, представлених тут сьогодні, у вдосконаленні інклюзивного доступу до освіти для кожної дитини. Це важливо не лише для підвищення результатів навчання, а й для формування толерантнішого та інклюзивнішого суспільства“, — повідомила Шаміза Абдулла, заступниця голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні.
МОН уже провело низку кроків для вдосконалення системи підручникотворення для учнів з ООП. Зокрема, скориговано вимоги до електронного додатка до підручника для осіб з ООП. Організовано навчання чинних і потенційних авторських колективів — загалом це 73 автори, які пройшли підготовку в межах «Школи авторів» та курсу лекцій «Експерти авторам». Також напрацьовано проєкти змін до нормативно-правових актів, що мають запровадити конкурсний добір підручників учителями.
Ці кроки спрямовано на те, щоб кожен учень, незалежно від своїх можливостей, — мав рівний доступ до якісної освіти. Безбар’єрність — це коли можеш навчатися разом з усіма. Створення безперешкодного та сучасного освітнього простору для всіх груп населення й забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати своє право на освіту — ключова мета політики безбар’єрності.
Нагадаємо, що МОН забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власний пріоритетний проєкт «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Довідково
В Україні вже кілька років триває системна робота над створенням безбар’єрного простору — ініціативи, започаткованої першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Її завдання забезпечити кожній людині рівний доступ до освіти, роботи, послуг і простору, незалежно від віку, стану здоров’я чи місця проживання.
