Науково-методичний центр департаменту освіти Житомирської міської ради

День української писемності та мови — чудова нагода не лише поговорити про красу й багатство рідного слова, а й показати дітям, що мову можна вивчати цікаво, творчо й навіть науково! Сучасні підходи до освіти, зокрема СТЕМ-навчання (Science, Technology, Engineering, Mathematics), допомагають поєднати мову з технологіями, дослідженнями та практичними навичками.

Пропонуємо 10 СТЕМ-ідей, які можна реалізувати на уроках або у позакласній роботі з учнями молодшої та середньої школи.

1. Алфавіт у русі: створюємо роботизовану абетку

За допомогою LEGO Education або Arduino діти можуть створити простих роботів, які показуватимуть букви українського алфавіту. Молодші школярі можуть конструювати букви з деталей LEGO, а середні — програмувати їх рух або підсвітку.

2. Науковий експеримент “Як чути слово?”

Дослід, що поєднує фізику й мову: діти вивчають, як звуки поширюються у повітрі, експериментують із звуковими коливаннями, що розповсюджуються у повітрі.

⚙️ Хід експерименту:

1. Відкриваємо звук у воді

Налий у келихи різну кількість води. Обережно постукай ложкою по краю — почуєш, як змінюється висота тону.

👉 Чим більше води — тим нижчий звук.

👉 Чим менше води — тим вищий звук.

Учні роблять висновок: звук залежить від частоти коливань — кількості коливань за секунду.

2. “Келихи, що співають”

Проведи пальцем по вологому краю келиха. Через тертя скло починає вібрувати і створює звукову хвилю. Якщо поставити поруч інший келих або легкий предмет (папірець, кульку), можна побачити, як він рухається від вібрації повітря.

Діти спостерігають, як невидимі звукові хвилі впливають на навколишні об’єкти — тобто мова теж має фізичну силу!

3. “Як чути слово”

Попроси учнів вимовити голосні звуки (“а”, “о”, “і”) біля поверхні води в келиху. Вони побачать легкі хвильки або тремтіння — це вібрації, які створює звук людського голосу.

Учні доходять до висновку:

“Ми чуємо слово тому, що повітря коливається, і ці коливання передаються до нашого вуха.”

Механічні коливання і хвилі. Звук. 

Келихи, що співають.

3. Код мови: шифруємо українські прислів’я

Учні вивчають основи програмування через гру: створюють шифри або QR-коди з українськими словами чи прислів’ями. Молодші — розгадують, старші — програмують самостійно в Scratch або Python.

4. Мовна метеостанція

Діти створюють датчики погоди (температура, тиск, вологість), а потім описують погодні спостереження українською мовою, вчаться правильно формулювати речення: “Сьогодні похмуро”, “Температура +12°С”. Це чудовий приклад інтеграції природознавства, математики й мови.

Як зробити термометр?

5. 3D-букви української абетки

За допомогою 3D-ручок або 3D-принтера учні створюють об’ємні літери. Молодші школярі можуть робити кольорові букви для оформлення класу, а старші — проектувати шрифт у Tinkercad і друкувати власний “український STEM-шрифт”.

6. Досліджуємо можливості штучного інтелекту: хто краще знає українські крилаті вислови?

Перевіряємо як штучний інтелект знає українську мову

Учні занурюються у світ мови й штучного інтелекту, порівнюючи знання українських крилатих висловів людини та машини.

🔍 Ідея:

Учні формулюють запитання або уривки крилатих висловів і перевіряють, чи зможе ШІ (наприклад, ChatGPT, Gemini або Copilot) правильно продовжити чи пояснити їх.

Наприклад:

•  “Без верби і калини…”

•  “Не хлібом єдиним…”

•  “Слово не горобець…”

Школярі записують відповіді штучного інтелекту, аналізують їх точність і пояснюють значення фраз самостійно.

⚙️ Для молодших школярів:

Учитель або старші учні готують добірку зображень або ситуацій, які ілюструють крилаті вислови, а діти відгадують, який саме вислів мався на увазі. Потім “запитують” ШІ, щоб дізнатися, як він пояснює цей вислів.

💻 Для середньої школи:

Учні створюють таблицю у Google Sheets:

• у першій колонці — сам вислів,

• у другій — пояснення від ШІ,

• у третій — їхнє власне пояснення,

• у четвертій — оцінка точності відповіді (0–5 балів).

7. Українська мова в космосі

Дослідницький проєкт: учні дізнаються, чи звучала українська мова у летальних апаратах, що були у космосі, хто з українців був космонавтом, а потім створюють відео або анімацію про “мову в невагомості”. Поєднання лінгвістики, історії та технологій!

•

Павло Попович — перший космонавт українського походження, який говорив українською мовою на орбіті. У 1962 році під час польоту на кораблі «Восток-4» він виконав пісню «Дивлюсь я на небо» українською! Це вважається першим звучанням української мови у космосі.

•

🚀 Леонід Каденюк — перший астронавт незалежної України, який у 1997 році здійснив політ на шатлі Columbia у складі місії NASA. Він брав із собою український прапор, «Кобзар» Тараса Шевченка й розмовляв українською під час відеозвернень до учнів з орбіти.

8. Створюємо пісенну композицію до Дня української мови та писемності за допомогою штучного інтелекту Suno

Сучасні технології дають можливість поєднати музику, мову й творчість. Учні створюють власну пісню українською мовою, присвячену Дню писемності та мови, використовуючи музичний штучний інтелект Suno (https://suno.ai).

Створення пісенної композиції до Дня української мови та писемності за допомогою штучного інтелекту Suno

🎯 Мета:

Показати, як інструменти штучного інтелекту допомагають творити сучасну українську культуру, поєднуючи слова, ритм і музику.

Етапи роботи:

1. Ідея і тема:

Разом із класом оберіть головну тему пісні:

– краса рідного слова,

– любов до України,

– єдність мови та народу,

– подяка тим, хто зберіг писемність.

2. Створення тексту:

Учні пишуть короткий текст (куплет і приспів) або пропонують ключові фрази, які символізують українську мову.

За бажанням можна залучити ChatGPT чи Gemini для допомоги у створенні рим чи підборі метафор.

3. Генерація музики в Suno:

•  Зайти на suno.ai

•  Обрати стиль (folk, pop, hip-hop, rock тощо).

•  У полі “prompt” ввести текст пісні або короткий опис, наприклад:

“Ukrainian folk song celebrating the beauty of the Ukrainian language”.

•  Suno згенерує мелодію й вокал.

4. Презентація пісні:

Готову композицію можна представити на шкільному святі, створити відеокліп із субтитрами українською або оформити QR-код, що веде до пісні, й розмістити на стенді “Мова звучить”.

💡 Розширення ідеї:

•  Старші учні можуть створити альбом класних пісень українською або конкурс “Мова звучить у нашій школі”.

•  Молодші — записати відео, де вони співають пісню, а фонова мелодія створена Suno.

9. Мовна карта України

Учні досліджують діалекти та особливості української мови в різних регіонах. Результати наносять на цифрову карту (Google Maps або Canva): де кажуть “картопля”, а де “бульба”, які є унікальні слова у Полтавщини, Гуцульщини, Слобожанщини тощо.

10. Читаємо вірші аватарами українських письменників

Сучасні інструменти штучного інтелекту дають змогу оживити голосами та образом українських класиків — зробити так, щоб сам Іван Франко, Леся Українка чи Тарас Шевченко “прочитали” свої твори в цифровому форматі.

🎯 Мета:

Показати, як технології можуть допомагати зберігати й популяризувати українську літературну спадщину, поєднуючи мову, мистецтво, історію та ІТ.

Етапи реалізації:

1. Обираємо письменника і твір

Учні разом із учителем добирають українського автора (наприклад, Івана Франка) і поетичний твір, який буде “оживлено”.

Наприклад:

– Іван Франко — “Різдво”

– Леся Українка — “Contra spem spero!”

– Тарас Шевченко — “Заповіт”

2. Створюємо аватар письменника

Використовуємо сервіси для AI-аватарів, наприклад:

•  HeyGen, Synthesia, D-ID або Pika.

У них можна завантажити зображення письменника (портрет) і ввести текст вірша, який аватар промовить українською мовою.

3. Озвучення вірша

Якщо інструмент не підтримує українську озвучку, можна скористатися нейромовними генераторами голосу — наприклад, ElevenLabs або Narakeet, — і додати аудіо до відео вручну.

4. Монтаж відео-презентації

Учні об’єднують створені фрагменти у відео:

– короткий вступ про автора,

– читання вірша аватаром,

– титри з іменами учасників.