Готуємось до початку 2025/2026 навчального року
У межах підготовки до 2025/2026 навчального року наша команда підготувала узагальнений матеріал, у якому розглянуто особливості впровадження природничої освітньої галузі в 8 класі. У ньому представлено основні положення чинної нормативної бази, вимоги Державного стандарту та розподіл навчального навантаження.
Навчальний план для 8-х класів
Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться Типовою освітньою програмою у новій редакції, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120. У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:
• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
• розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі;
• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для відповідного року навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).
Кількість годин на вивчення окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів у ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.
У 7-9 класах закладами освіти може бути обрано Інтегрований курс природничої освітньої галузі, зокрема «Природничі науки» або окремі навчальні предмети – біологія, географія, фізика, хімія.
Діапазон навчального навантаження становить:
• мінімальна кількість годин – 8 годин;
• максимальна – 10 годин;
• різниця по галузі – 2 години.
Мінімальна кількість годин (8 годин) може бути розподілена на вивчення Інтегрованого курсу природничої освітньої галузі або таких предметів:
• Біологія – 2 години;
• Географія – 2 година;
• Фізика – 2 години;
• Хімія – 2 години.
Вивчення окремих навчальних предметів може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» (2 години на тиждень), який сприятиме інтеграції знань і формуванню в учнівства цілісної наукової картини світу.
Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:
• отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;
• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:
• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;
• вивчення вибіркових освітніх компонентів;
• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.
Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.
Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у соціальній і здоровʼязбережувальній освітній галузі
Ця освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:
І. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
• Виявлення та формулювання проблеми дослідження. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб обирають пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, та аргументують свій вибір.
• Визначення мети та завдання дослідження, формулювання гіпотези. До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів визначати мету і завдання дослідження та формулювати гіпотези дослідження (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).
• Планування дослідження. Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів природничої освітньої галузі учні навчаться визначати етапи дослідження відповідно до умов його виконання (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).
• Дослідження (спостереження, експериментування, моделювання). Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися моделювати об’єкти і явища (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), спостерігати та виконувати дослідження індивідуально або в групі та фіксувати одержані результати у самостійно визначений спосіб.
• Аналіз результатів, формулювання висновків, презентація результатів дослідження. Конкретними результатами навчання школярів є аналіз результатів дослідження за наданими або самостійно визначеними критеріями, оцінка правильності сформульованої гіпотези, самостійне формулювання висновків за результатами дослідження та їх презентація.
• Здійснення самоаналізу дослідницької діяльності. Конкретними результатами навчання школярів є аналіз плану дослідження і його результатів (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), виявлення емоційно-ціннісного ставлення до природи та її дослідження.
ІІ. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
• Здійснення пошуку інформації, її оцінка та систематизація. Держстандартом передбачено, що школярі навчаться самостійно здійснювати пошук, оцінку та систематизацію інформацію природничого змісту.
• Представлення інформації у різних формах. Конкретними результатами навчання школярів є інтерпретація даних та самостійна презентація інформації природничого змісту в різних формах.
ІІІ. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини, відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
• Усвідомлення розмаїття природи. У ході циклу базового предметного навчання базової середньої освіти навчання учні мають навчитися обґрунтовувати розмаїття та певні закони природи.
• Класифікація об’єктів/явищ природи. Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння класифікувати об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями.
• Виявлення взаємозв’язків об’єктів і явищ природи. Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися самостійно обґрунтовувати взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами та виявляти істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми.
• Усвідомлення значення природничих наук, технологій, техніки. Конкретними результатами навчання учнів є самостійне пояснення значення природничих наук, технологій і техніки для сталого розвитку суспільства та усвідомлення суспільної ролі вчених-природничників і винахідників та їхніх здобутків.
IV. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
• Розрізнення наукового та ненаукового мислення. Конкретними результатами навчання учнів є вміння учнів визначати аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).
• Усвідомлення проблеми та її аналіз. Конкретним результатом навчання учнів є вміння формулювати проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту.
• Розв’язання проблеми. Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися самостійно обирати або пропонувати стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми та використовувати здобуті знання і набутий досвід для їх розв’язання.
• Робота в групі для розв’язання проблеми. Конкретними результатами навчання є пропонування варіантів співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, взаємодія в групі та усвідомлення особистої відповідальності за досягнення спільного результату.
• Оцінка власної діяльності/діяльності групи. Очікуваним результатом навчання школярів є виявлення емоційно-ціннісного ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів.
